Повідомляє ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра

За два місяці громадяни Чечелівського району задекларували понад 10357,90 тис.грн.

Протягом двох місяців цього року вже 95 громадян Чечелівського району м.Дніпра задекларували свої доходи. Загальна сума задекларованих доходів складає понад 10357,90 тис.гривень, — повідомляє начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків із  само зайнятих осіб, єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб Світлана Аратюнова.

Станом на 01.03.2017 року задекларовано податкових зобов’язань із сплати податку на доходи у розмірі  608,40 тис. грн. та 119,47 тис. грн. військового збору, з них перераховано до бюджету відповідно ПДФО – 32 громадянами на суму 149,87 тис.грн., військового збору – 32 громадянами  на суму  56,9 тис.грн.

Своїм  правом  на податкову знижку протягом січня – лютого 2017 року вже скористалися 9 громадян, які мешкають на території Чечелівського району. До повернення з бюджету підлягає 11,32 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб.

Нагадаємо, декларації про майновий стан і доходи громадяни повинні подавати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси не пізніше 03 травня 2017 року.

Які документи подаватимуть водокористувачі для отримання дозволу

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра інформує про те, що з 4 червня 2017 року, відповідно до  змін, внесених Законом України від 07.02.2017 р. № 1830 до Водного кодексу України, дозволи на спеціальне водокористування видаватимуться територіальними органами Державного агентства водних ресурсів на підставі заяви, яка подаватиметься водокористувачем в паперовій або електронній формі разом із таким пакетом документів:

обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;

опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;

нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);

затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);

копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

Отримані до 4 червня 2017 року дозволи на спеціальне водокористування, будуть чинні до моменту закінчення строку їх дії.

Про нове в обліку та реєстрації платників

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра інформує, що з 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Зокрема, платникам надано змогу подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.

Зазначимо, що з дня набрання чинності наказом № 1125 визначаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності зазначеним наказом та є дійсними на дату набрання чинності цим наказом, а саме:

— довідки про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр), а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність;

— повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою № 16-ОПП.

При цьому довідки про взяття на облік платників податків за формою № 4-ОПП, що були їм видані, застосовуються як довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП до моменту виникнення змін у даних платника податку, що зазначаються у такій довідці.

Про державну підтримку сільського господарства України

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791 -VIИ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі — Закон), якими запроваджено формування та ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі — Реєстр) для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.

Згідно з пунктом 161.4 статті 161розділу V1Закону порядок ведення та форма Реєстру затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарський товаровиробник для внесення його до Реєстру подає до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі — заява). Форму заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 275, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 268/30136.

Відповідно до пояснень до заяви, така заява заповнюється та подається в електронній формі або у паперовому вигляді протягом п’яти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової звітності з ПДВ, встановленого для місячного податкового (звітного) періоду. Тобто перші заяви можуть бути подані починаючи з 21.03.2017.

Відповідне роз’яснення надано ДФС України у листі від 16.03.2017 № 6429/7/99-99-08-01-01-17.

Податкові консультації за зверненням платників по-новому з 1 квітня

З  1 квітня поточного набуває чинності нова редакція статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII).

Зокрема, скорочено термін надання контролюючими органами безоплатної податкової консультації за зверненням платників податків з 30 до 25 календарних

днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

При цьому, визначено обов’язкові вимоги до оформлення звернення платників.

З 1 квітня поточного року звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків;

дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає цим вимогам, податкова консультація не надаватиметься, йому надсилатиметься відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

До уваги платників єдиного внеску!

Державна фіскальна служба України для однозначного тлумачення та застосування норм Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) надала роз’яснення з питання застосування норм Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669), яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (далі – АТО).

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом №2464.

Вичерпний перелік платників єдиного внеску встановлено статтею 4 Закону №2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пункти 1 та 4 частини другої статті 6 Закону №2464).

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску передбачено статтею 9 Закону №2464.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №1669, зокрема, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669, в якому скасовано норму, зазначену у пункті 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, щодо звільнення від виконання обов’язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону №2464, платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

Таким чином, законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов’язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

Операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів є контрольованими

Державна фіскальна служба України у листі від 09.03.2017 №5898/7/99-99-14-01-02-17 «Про визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими» (далі – лист ДФС №5898) повідомила наступне.

Враховуючи те, що до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було внесено зміни Законами України від 04.07.2013 №408-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», від 13.05.2014 №1260-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення» та від 28.12.2014 №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» (далі – Закон №72), у 2013, 2014 та 2015 роках діяли різні вимоги до методології визнання господарських операцій контрольованими.

Так, з 01.01.2015 Законом №72 змінено методологію та критерії визначення господарських операцій контрольованими. Відповідно до п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об’єкт оподаткування платника податку (до 01.01.2017 – «впливають на об’єкт оподаткування платника податку»).

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Водночас ПКУ не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

Операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства основних засобів враховується у складі витрат, починаючи з періоду нарахування амортизації таких основних засобів та впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Оскільки операції із збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції з 01.01.2015 підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст.39 ПКУ.

Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання) (на рахунки Дт15/Дт10).

З листом №5898 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/print-71566.html

Зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Одним із випадків, коли платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, є здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку.

У цьому випадку необхідно внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Для внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, нового виду економічної діяльності юридичної особи, необхідно подати Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (форма 3), затверджену наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016  № 3268/5.

Разом з цим, необхідно подати до органу фіскальної служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням відомостей про зміну видів господарської діяльності (пп. 298.3.1 ПКУ).

Нові умови реєстрації платником ПДВ

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.

Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату

ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Зазначена норма визначена п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.

Строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН змінено

З 1 січня 2017 року реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Крім того, визначено термін, після закінчення якого податкова накладна/розрахунок коригування не може бути зареєстрована в ЄРПН.

Так, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Зазначена норма передбачена п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Через Електронний кабінет платника направлено понад 130 тис. запитів про суми виплачених доходів та утриманих податків

З початку року все більше громадян використовують можливості Електронного кабінету платника, який став ефективною допомогою під час деклараційної кампанії.

Так, за допомогою цього сервісу направлено понад 130 тис. запитів для отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків. За потребою громадяни можуть отримати відомості про зазначені суми за останні три роки (поквартально). Середня тривалість обробки такого запиту складає до 1 год. Тобто, оперативно, не відвідуючи ЦОП громадяни можуть отримати необхідну їм інформацію для заповнення своєї декларації.

Більше того, для зручності платників у відкритій частині Електронного кабінету розміщено саму декларацію, яку платники можуть заповнити, зберегти та роздрукувати. А вже скориставшись особистим кабінетом фізичні особи можуть подати декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису.

Для фізичних осіб Електронний кабінет платника пропонує і низку інших послуг. Так, є можливість направити електронного листа до органів ДФС, отримати доступ до публічної інформації. Крім того, фізична особа може переглянути стан своїх розрахунків з бюджетом.

Наразі фахівці ДФС працюють над впровадженням нових сервісів Електронного кабінету, за допомогою яких можна буде внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та записатися на прийом до посадових осіб ДФС.

Нагадаємо, що цьогорічна деклараційна кампанія триватиме до 3 травня. Саме цей день у 2017 році є останнім строком для подання податкових декларацій громадянами та особами, які проводять незалежну професійну діяльність.

За два місяці поточного року майже 4 тисячі громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи

В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня поточного року, про свої статки, отримані у 2016 році, на Дніпропетровщині прозвітували 3873 громадянина. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 195,8 млн. грн.

Електронним кабінетом платника скористалися 6,4 млн. осіб

Станом на 22 березня 2017 року кількість користувачів відкритої частини Електронного кабінету платників податків складає 6,4 млн. осіб. З них ідентифіковані в особистому кабінеті 333,3 тис. суб’єктів господарювання та 116,5 тис. громадян.

Враховуючи зручність та переваги сервісу, кількість його користувачів стабільно зростає. Так, якщо станом на 1 березня 2016 року Електронним кабінетом скористалися 0,12 тис. осіб, то вже станом на 1 вересня минулого року їх кількість зросла до 3,6 млн. осіб.

Популярний Електронний кабінет не лише в Україні. Ним користуються платники з 70 країн світу. Серед лідерів, окрім України, США, Мексика, Нідерланди,Туркменістан, Азербайджан та інші.

В Україні ж найактивніше використовують можливості ЕКП платники з Києва, Харкова, Дніпра, Львова, Одеси тощо.

Нагадаємо, що Електронний кабінет платника надає майже повний спектр послуг як для суб’єктів господарювання, так і громадян. Для роботи з кабінетом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення, оскільки він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Платники – користувачі Електронного кабінету мають можливість в он-лайн режимі отримати інформацію з понад 10 реєстрів, зокрема, Реєстру платників податку на додану вартість, Реєстру платників єдиного податку, Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами тощо.

Так, зокрема, найбільш запитуваними послугами є сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального, листування з органами ДФС в електронному вигляді, стан розрахунків з бюджетом тощо.

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.uaа також через офіційний веб-портал ДФС.

Для платників проведено семінар на тему: «Актуальні питання оподаткування»

Про зміни в податковому законодавстві з початку 2017 року йшлося на семінарі, який проведений 23 березня 2017 року Філією Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» для платників Дніпропетровщини за участі представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На семінарі висвітлені найбільш актуальні питання адміністрування податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, податку на нерухоме майно та єдиного соціального внеску.

Також розглянуто останні зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів.

Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо заповнення і подання звітності, роздатковий матеріал та презентаційний номер журналу «Вісник. Право знати все про податки і збори».

Чи передбачено оприлюднення плану-графіку проведення перевірок суб’єктів господарювання?

Підпунктом 1 п. 42 розд. І Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, доповнено п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), абзацом другим, яким передбачено оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року    № 236, Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику є Державна фіскальна служба України (далі – ДФС).

Отже, на офіційному веб-порталі ДФС план-графік документальних планових перевірок на 2018 рік буде оприлюднено до 25 грудня 2017 року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 136.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Для окремих платників податку на прибуток – податкові канікули

На період до 31 грудня 2021 року запроваджено нові податкові канікули із ставкою податку у розмірі  0%  –  для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати  кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати (2x3200грн).

Крім цього такі платники податку на прибуток мають відповідати одному із визначених критеріїв:

— утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;

— діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

— які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому платники податку цієї категорії у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає визначеним критеріям, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток,  отриманий  у  такому  звітному  періоді,  за базовою ставкою 18%.

Запровадження податкових канікул для платників податку на прибуток передбачено п.44 підрозділу  4  розділу   ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Дія цього пункту  не поширюється  на  суб’єктів  господарювання,  які:

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 статті 14 Кодексу;  виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;  виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;  видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;  фінансову та страхову діяльність (гр.64-гр.66 КВЕД ДК 009:2010);  діяльність з обміну валют; видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення; операції з нерухомим майном (гр.68);  поштову та кур’єрську діяльність (гр.53); діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; охоронну

діяльність; зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації); виробництво продукції на давальницькій сировині; оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі; діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води; діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69); діяльність у сфері інжинірингу (гр.71).

Шановні громадяни, кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році, триває!

Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:

— осіб, які зобов’язані подавати річну Декларацію;

— осіб, які мають право подати Декларацію добровільно у разі реалізації права на податкову знижку.

Форма Декларації, за якою здійснюється декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.

За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:

— особисто платником або уповноваженою на це особою;

— надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису

Для подання Декларацій в електронній формі платнику податків потрібно:

— отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (далі – АЦСК ІДД ДФС);

— авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.

Детальну інформацію щодо порядку підготовки документів, необхідних для реєстрації та отримання послуг ЕЦП, можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням:http://acskidd.gov.ua/r_kor

 Повідомляємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:

► у місті Дніпро за адресами:

— проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;

— проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;

у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.

Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням:http://acskidd.gov.ua/contacts

Про актуальні питання з погашення боргу під час «Гарячої лінії»

Днями у ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Погашення податкового боргу».

Начальник відділу погашення боргу Світлана Денисенко відповідала на запитання громадян.

  1. Який порядок подання звітності, якщо останній день терміну подання припадає на вихідний або святковий день? 

Відповідно до п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

  1. Коли платнику податків надсилається податкова вимога ?

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів (1020,00 грн.) доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

  1. Коли виникає право податкової застави?

Згідно з п.89.1 ст.89 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

— несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, — з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

— несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, — з дня виникнення податкового боргу.

  1. Чи є обов’язковою умовою при розстроченні (відстроченні) грошового зобов’язання (податкового боргу) виділення майна в податкову заставу?

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, (відстрочення), становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, (відстрочення) надається лише за умови:

— передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, — у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

— перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, — у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

  1. У які строки платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС, та який строк її дії?

Відповідно до пп.2,3 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567 (далі – Порядок), довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – довідка) видається за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги, безоплатно на підставі заяви про видачу довідки.

У заяві на отримання довідки платник податків зазначає нормативно-правовий акт, положеннями якого визначено необхідність підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу, що оформлюється довідкою, яка надається контролюючим органом.

Строк розгляду заяви платника податків та видачі довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів (п. 4 Порядку).

Пунктом 6 Порядку визначено, що строк, протягом якого довідка може бути видана, має відповідати визначеному у ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся до органу доходів і зборів за отриманням довідки протягом строку її дії, вона підшивається до справи платника податків.

Згідно з формою довідки у ній зазначається строк її дії, який становить 10 календарних днів від дня реєстрації такої довідки в контролюючому органі.

За наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі довідки, який надсилається на адресу платника податків (п. 8 Порядку).

На Дніпропетровщині ліквідовано міжрегіональний конвертцентр з обігом понад 230 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з працівниками прокуратури припинили роботу конвертаційного центру, який мав розгалужену мережу дилерів у Києві, Дніпрі, Кропивницькому та Черкасах.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.191 КК України встановлено групу осіб, які для прикриття незаконної діяльності оформили на підставних осіб низку фіктивних СГД, за допомогою яких сприяли підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків та незаконному переведенні коштів із безготівкової форми у готівку.

Використовуючи рахунки підконтрольних СГД, у банках знімалась готівка, яку повертали замовнику за вирахуванням відсотка за конвертацію.

Протягом 2016-2017 років через фіктивні підприємства проконвертовано понад 230 млн. грн. Ймовірні втрати бюджету складають понад 45 млн. грн.

Проведено 24 обшуки в офісних приміщеннях та за місцями проживання учасників конвертаційного центру, де вилучено готівки в еквіваленті 1,3 млн. грн., печатку підприємства, 7 банківських карток, 33 одиниці комп’ютерної техніки, 10 мобільних телефонів, магнітні носії інформації, документацію, що свідчить про незаконну діяльність та чорнові записи.

Тривають слідчі дії.

Виробник спиртних напоїв ухилився від сплати понад 19,6 млн. грн. податків

Співробітники податкової міліції Офісу великих платників податків ДФС викрили виробника спиртних напоїв, який не сплатив більше 19,6 млн. грн. податків.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено, що службові особи одного із винно-коньячних заводів документально, без фактичного проведення, оформили операції з надання послуг по пакуванню готової продукції із двома підприємствами, що мають ознаки ризиковості. За результатами перевірки виявлено, що у вказаних підприємств зареєстровано недостатню штатну чисельність працівників та відсутні складські приміщення, що свідчить про неможливість надання зазначених послуг. Такі дії призвели до ухилення від сплати податків у розмірі понад 19,6 млн. грн.

Тривають слідчі дії.

Форму податкової декларації за землю змінено

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2017 за №225/30093 (далі – Наказ №9), який набрав чинності 21.03.2017, внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за № 783/27228 (далі – Наказ №560). Цей Наказ опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.

Відповідно до внесених змін наказом №9 в декларації слід відображати:

— місяць і рік, а також дату державної реєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документа, що засвідчує/підтверджує право оренди землі;

-площу земельної ділянки не лише в га, а також і в кв. м;

-нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки.

Крім того, при уточненні податкових зобов’язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов’язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.

Враховуючи норми пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України звітувати за новою формою декларації потрібно буде в травні за квітень 2017 року.

Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку на навчання за наслідками звітного податкового року

Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Згідно зі статтею 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для  компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 01 вересня.  Семестр – це половина навчального року у вищих навчальних закладах. Отже, до навчального року включаються місяці календарного року наступного за звітним.

Враховуючи викладене вище, оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року, а відповідно до умов договору (контракту) про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією), при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.06.03).

Змінилися облікові дані – чи необхідно отримувати нові сертифікати ключів?

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 №15 зі змінами, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

У разі необхідності перевірки терміну дії посиленого сертифікату ЕЦП, потрібно скористатись засобом електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші.

Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути обравши пункт «Детальна інформація».

Які документи повинні мати на робочому місці фізичні особи-підприємці платники єдиного податку?

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. 299.13 ст. 299 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб

інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

податковий номер (для юридичної особи);

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

ставку єдиного податку;

групу платника податку;

види господарської діяльності;

дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, зберігають на робочому місці книгу обліку доходів.

Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, повинні мати на робочому місці книгу обліку доходів та витрат.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 107.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням принципу «Єдиного вікна» при здійсненні митного оформлення

24 березня 2017 року у прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням принципу «Єдиного вікна» при здійсненні митного оформлення» за участі начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача.

Володимир Деркач повідомив, що Дніпропетровська митниця займає друге місце в Україні по кількості митних оформлень товарів за принципом «єдиного вікна».

«За результатами роботи за період з 1 серпня 2016 року по 20 березня 2017 року за принципом «єдиного вікна» підрозділами митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС оформлені 11 тисяч 749 митних декларацій. Реалізовуючи державну митну політику України в розрізі створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, з метою оптимізації і прискорення експортно-імпортних операцій Дніпропетровська митниця ДФС пропонує усім суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України із застосуванням принципу «єдиного вікна», — зазначив він.

«В 13 місцях митного оформлення в Дніпропетровській області діє принцип «єдиного вікна». Нині на адміністративній території Дніпропетровської області (у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС), функціонують 18 місць митного оформлення. З них — 13 місць митного оформлення визначені і належним чином обладнані для застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного і інших державних видів контролю.

В процесі реалізації принципу «єдиного вікна» у своїй зоні діяльності Дніпропетровська митниця ДФС взаємодіє з:

— Головним управлінням Держпродспоживчслужби у Дніпропетровській області та його територіальними органами, які здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний та фітосанітарний контроль;

— Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, яка здійснює екологічний та радіологічний контроль.

З початку реалізації вказаного порядку в митниці спостерігається позитивна динаміка збільшення об’ємів митних оформлень за принципом «єдиного вікна»: від 0,4% до 21% від загальної кількості оформлених митних декларацій», — зазначив Володимир Деркач.

В Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку

Днями в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» старшого оперуповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області Павла Хороших на тему: «Профілактичні заходи щодо протидії проявам корупції в службовій діяльності податківців області».

В процедурі спілкування з ініціаторами дзвінків проведено роз’яснення щодо особливостей функціонування податкових інспекцій в умовах поточних структурних змін і особливостях, що виникають при відпрацюванні податкової звітності суб’єктів господарювання.

Отримано 1 повідомлення про можливі неправомірні дії працівників однієї з податкових інспекцій м. Дніпра, пов’язані з процедурою повернення надміру сплачених податкових зобов’язань. Організовано перевірку інформації.

Зауважень на адресу працівників фіскальної служби області від ініціаторів дзвінків не надходило.

Органами ДФС розпочато внесення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації

На виконання статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» органами ДФС здійснюється внесення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Для внесення до Реєстру сільськогосподарський товаровиробник подає заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру (форма № 1-РОБД).

Заява може бути подана у паперовому вигляді до податкової інспекції за основним місцем обліку або засобами електронного зв’язку в електронній формі (через Електронний кабінет платника або «Єдине вікно подання електронної звітності»).

Заява, яка прийнята до розгляду, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня її отримання. За результатами розгляду Заяви контролюючий орган або вносить сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, або вмотивовано відмовляє у внесенні до Реєстру або звертається до заявника з пропозицією подати нову заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Інформація про результати розгляду заяв розміщується у приватній частині Електронного кабінеті платника. Дані Реєстру оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (у відкритій частині Електронного кабінету платника).

Заяви у березні 2017 року (за результатами лютого) можуть бути подані до 01 квітня 2017 року.

 

Перелік нормативно-правових актів з питань подання заяв для внесення до Реєстру

Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» (пункти 2.15, 2.25 статті 2, стаття 161);

Податковий кодекс України (підпункт 191.1.91 пункту 191.1 статті 19 розділу І, пункт 51 підрозділу 2 розділу ХХ);

Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 179;

Наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації».

Мирослав Продан: ДФС готова до поглиблення співпраці у митній сфері в рамках ГУАМ

Митне оформлення вантажів, що переміщуються через кордони держав-членів ГУАМ, буде спрощене. 27 березня керівники відомств, які відповідають за митний напрям, України, Грузії, Азербайджану і Молдови підписали Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур.

Від України документ підписав в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.  «Ми вдячні нашим друзям з митних адміністрацій держав-членів ГУАМ за підтримку ініціативи ДФС з розробки Протоколу та готові до його реалізації», — підкреслив Мирослав Продан.

За словами посадовця, впровадження Протоколу покращить умови ведення зовнішньоекономічної діяльності та сприятиме розвитку торгівлі завдяки прискоренню і спрощенню митних процедур.

Підписаний Протокол передбачає взаємне визнання результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, проведеного митними органами держав-членів ГУАМ.

Мирослав Продан також повідомив, що ДФС підтримує ініціативу митної адміністрації Грузії щодо розробки проекту Угоди про сприяння транзиту товарів і транспортних засобів через території держав-членів ГУАМ.

Проведено засідання «круглого столу» на тему: «Перспективи адміністрування об’єднаного податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Університетом митної справи та фінансів 24 березня п.р. проведено засідання «круглого столу» на тему: «Перспективи адміністрування об’єднаного податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за участі фахівців Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

У рамках засідання розглянуто пропозиції, надані Асоціацією платників податків України, стосовно об’єднання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з метою комплексного зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, детінізації заробітної плати та легалізації трудових відносин.

Також, фахівцями фіскальної служби надані відповіді на найбільш актуальні питання платників стосовно адміністрування та порядку обчислення ПДФО та ЄСВ.

Як оподатковується ПДФО подарунок, отриманий платником податку — фізичною особою від юридичної особи?

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених  ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Водночас, п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої  на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800,0 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку — фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати, з урахуванням вимог п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ.

З початку року Дніпропетровська митниця ДФС спрямувала до державної казни понад 2,6 млрд. грн.

У січні — лютому поточного року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до держбюджету у сумі 2 млрд. 654,1 млн. гривень. Цей показник перевищує минулорічні надходження за аналогічний період на 344,6 млн. гривень, або на 14,9%. Про це розповів заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Полєйко.

Він також повідомив, що з початку року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 10699 експортних та 9567 імпортних декларацій, що на 13,1% більше, ніж за січень-лютий минулого року.

Всього на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС станом на 01 березня 2017 року знаходиться 6794 суб’єктів ЗЕД, з яких 101 обліковано в митниці в цьому році.